Home

Advertisement

Міністерство Надзвичайних Ситуацій розцінює Євро-2012 таким самим лихом, як і Чорнобиль ))
І це не жарт, це офіційний сайт цього міністерства (точніше в них це модно називать сервером) і логіка побудови меню їхнього сайту:

Nov. 15th, 2009

  • 12:30 AM
"Демократія- це щоденний плебісцит. Ми вирішуємо, чи хочемо жити в демократії, чи ні..."

Soundtrack

  • Oct. 15th, 2009 at 12:13 AM
Заново открываю для себя Garbage. "I think I'm paranoid" однозначно обо мне нынешней. Проживаю последние сутки до европейского совершеннолетия. В этом году все даже начинается как-то по-новому.
Для початку хочу поставити на читацький розсуд банку консервів, наприклад, сардин, так буде легше уявити до чого я хилю. В цій банці є ЩОСЬ , щось безумовно інтимне і водночас загальне, бо з одного боку лише я можу відкрити або не відкрити банку, а з іншого-- це результат колективної праці, себто і цінність банка має колективну. Якщо не ясно,то ближче до справи.

Досі з великою радістю усвідомлюю. що народилася в унікальний час. Мій 90 рік був ще залишком СРСР, але цих лічених місяців вистачило, щоб в мою кров (очевидно з молоком матері) всмокталося всебічне несприйняття "совка" і якась невиправданна любов до свободи, а як наслідок і до рівності та справедливості. Людськими молитвами СРСР розпадається і я росту в період незворотньо солодких змін. Здавалось би. чого ще треба? А треба було, щоб настав ще один "пік"-- 2004.

Мені 14, не дивлячись на дещо романтичний ( за людськими "стандартами") вік цікавити мене починають зовсім не романтичні (можливо від того ще романтичніші) речі. Проживши 14 повних років на Землі-- нарешті приходить розуміння своєї "приналежності" і далеко не територіальної, а внутрішньої, як щось сакральне необхідної. Добре пам'ятаю, передуючі тому події-- акцію"Україна без Кучми"(2001), голодуючих студентів( які мене тоді,м'яко кажучи. дивували) та цукерки, які хотіли всунути моїй бабусі за гарантію голосу за Кучму. на той період часу для мене все це було візуальним ефектом, я лише бачила все, але повною мірою не усвідомлювала. Також не гірше в моїй уяві живуть репортажі про смерть Чорновола, російського журналіста Лістєва та україно-грузинського Гонгадзе згодом. Якщо порівнювати, в ці історії були кадрами на плівковому фотоапараті, які мали подіяти, вплинути лише після проявки. І вона сталася-- у 2004 році. Тоді здавалося( а скоріше відчувалося), що ми як один цілий помаранч: від Львова до Луганська, від Чернігова до Криму, від Європи до Америки. Пригадую як в Польський Татрах майоріли помаранчеві шапочки, як вся енергетика "європейськості" оселиласятоді в проміжку від Бесарабки до Майдану. Європа "тримала за нас кулачки" і навіть на мить( місяць Майдану) забула про свій звичний індивідуалізм.

Нині пройшло 5 років і я хочу в котре захистити своє внутрішнє відчуття, відчуття громадянки...

До консерви... Все, що в ній-- це оте моє розуміння, усвідомлення, відчуття 2004, яке я свідомо законсервувала, егоїстично обмежила в нього доступ чужого, скептичного подиху.

Час минув і я не розчарована( прошу вибачити, якщо моя розповідь пахне дещо ностальгічно!), бо мету, яку ставила собі моя "приналежність" частково виконана і місія продовжується. Одна моя подруга-фізик завжди запевняє, що все хороше повертається, це навіть з фізичної точки зору пояснюється. Так от коли все позитивне повернеться, я з гордістю поставлю на стіл консерву з написом: " А я і не сумнівалася!".

Колись візуальне, відчуте, переродилося у природне, комплексне, у навіть дещо фанатичне і я б не поспішала його називати усілякими "-измами"(маю на увазі націоналізм, патріотизм, соціалізм-?), бо в нього я вкладаю дещо інший сенс.

У 2004 окрім мети загальної кожен ставив собі індивідуальну, іноді не таку "рожеву",як перша. І от халепа, внутрішнє( індивідуальне) часто не збігається із зовнішнім( колективним). Але в чому гумор: наступний "пік" трапиться через тих, у кого ці два аспекти у 2004 збігалися і тому вони обов'язково знову вирвуться наружу. Ніякі в світі олігархи, депутати, кандидати, дегенерати( можна довго продовжувати) ніколи не будуть всесильними. бо у них відсутні дві два відчуття-- внітрішнє і зовнішнє, в кращому випадку присутнє щось на кшталт першого-- ГРОШІ, Але отримавши їх, вони "здалися системі",втратили "я". Але як відомо матеріальне в цьому світі також ніколи не стане головуючим, бо це перший крок до самознищення.

Вихід є! Консервуйтк в собі приємне, важливе, щире і тоді через роки два ми всі ЯК ДІСТАНЕМО свої банки!!

Тоді єднання 2004 буде знову втілено, але вже по-новому....разом нас багато і нас не подолати!


повідомлення:
"на Ваш компьютер была осуществлена сетевая атака
Scan.Generic.TCP
с IP-адреса 78.138.151.126 (14.11.2009 22:00:21)"

Що робити з цим не знаю, але дякую Лабораторії Касперського!
Принаймні, зазирнув в налаштування і вручну заблокував надовго
"доброзичливого" невідомого мені користувача.

Немного юмора

  • Nov. 15th, 2009 at 12:29 AM
В который раз уже в комментах у [info]nemica радуюсь гифкам из сериалов с прикольными диалогами от лжеюзера [info]maelgon. А оказывается, maelgon сделал даже шуточный "промо-ролик"!

Предложение, от которого невозможно отказаться:


Бонус )

Tags:

Новина тижня.

  • Nov. 14th, 2009 at 11:14 PM
Окрім того, що збірна України телепні, звісно.
Карочі. Готувала кушать. Прогрес! Супчік.. Угу.. Спалила картку Київстару на плиті. НЕ ЗНАЮ ЯК!!!!
Наступного дня, до речі, суп скис. Козьол.

Nov. 14th, 2009

  • 10:40 PM
Снова в нете. Милевский - какашка.
Правильный ответ с доминошками - бесконечность
Один из вариантов получения ответа есть у Мошкова
Где смещения одинаковые, а количество доминошек в уровне нарастает.

Макимального смещения можно достичь, если доминошки добавлять с конца (так проще посчитать)
Самую верхнюю доминошку можно сместить на 1/2
Эти две доминошки будут иметь смещенный центр тяжести на 1/4
Три доминоши еще на 1/6
Получается сумма ряда 1/2 + 1/4 +1/6 + 1/8 + 1/10 а это 1/2 (1 + 1/2 + 1/3...), а такая сумма ряда не сходится и равняется бесконечности

На сколько смещается каждый уровень можно посчитать следующим образом
Пусть сверху n фишек, центр масс верхних находится на 1/2
Их там n, и мы ставим их со смещением центра масс на 1/2 (чтобы они не упали с нашей последний n+1 доминошки).
И в итоге получаем смещение центра масс (1/2*n+0*1)/(n+1)=1/2*n/(n+1). Но для смещения нам нужно отнять это от (1/2)-(1/2)*n/(n+1)=(1/2)(n+1-n)/(n+1)= 1/(2*(n+1))

%))
Так как решение задачки про домино пошло живо. Предлагаю вашему вниманию следующую задачу.



Предлагается определить, где посторонней жидкости больше, в вине или в чае.

Nov. 14th, 2009

  • 5:00 PM
Родители купили мне первую рыбку, чтобы научить меня любить и заботиться о каком-то другом живом и дышащем создании Господа. Шестьсот сорок рыбок спустя я знаю лишь одно: все, что ты любишь, умрет.
(c)
Крістофер Транк плаває з 11 років

22-річний мексиканець Крістофер Транк на Парапанамериканських іграх у Ріо-де-Жанейро здобув ”срібло” у змаганнях із плавання на дистанції 50 метрів

22-річний (2007) мексиканець
Крістофер Транк на Парапанамериканських іграх у Ріо-де-Жанейро здобув ”срібло” у змаганнях із плавання на дистанції 50 метрів (фото: REUTERS/Sergio Moraes)
24-річний мексиканець Крістофер Транк народився без рук та ноги.
Плавати розпочав у 11-річному віці. Спочатку — щоб якось проводити вільний час.
Згодом, під впливом родини, став брати участь у змаганнях.
Сьогодні на батьківщині він справжня зірка.

— Спорт надихає жити далі.
У Мексиці мене всі люблять і підтримують.
Тому я хочу й надалі змагатися і здобувати перемоги, - — говорить Крістофер.
"Якщо людина справді захоче досягти чогось, вона це зробить, незважаючи на найгірші обставини" - стверджує він.

Квитки на Парапанамериканські ігри роздавали безкоштовно.
Організатори сподіваються, що це допоможе людям усвідомити,
що з фізичними вадами можна продовжувати вести активний спосіб життя.

Джерело інформації за посиланням.

рінгтон

  • Nov. 14th, 2009 at 2:40 PM
тум-тудум-тудум-тудудудум

ви мене дивуєте звоїми возгласамі, шо пісню хорошу записали

це ви рінгтон піснею називаєте? капєєєєєєєєєєц

Андрушків правдиво написав: Новий сингл Океан Ельзи "Я так хочу" -- не все ли равно, на глупую рифму
Ну вот фандом добрался уже и до жж Дорис. Мало нам Твиттера. После 6х07 ("Известные неизвестные") возникло много вопросов к тому в какое время и где учился Хаус. Все почему-то считали, что сначала Хаус учился в Хопкинсе, откуда его выгнали, а потому уже он попал в Мичиган, где и познакомился с Кадди.
Иган задали много вопросов в Твиттере на тему: "Ну как же так?" и "Откуда нестыковки?", упрекали в непоследовательности и невнимательности. В связи с чем, Дорис написала пост в своем жж, где очень интересно описала процесс создания предыстории для Хауса и Кадди и дала пояснения про смысл, который каждый из них вкладывает в их встречу и то, как это отразилось на их дальнейших отношениях.

Свой дневник Дорис ведет под псевдонимом "Канатоходка" [info]tightropegirlи желающие могут ознакомится с полным текстом и комментариями к нему здесь:
http://tightropegirl.livejournal.com/19435.html

Возможны спойлеры к 6х07.

Трость

  • Nov. 14th, 2009 at 1:19 PM
помогите пожалуйста,хочу своему молодому человеку подарить трость,как у Хауза(с пламенем) на день рождение.если возможность в Москве где-нибудь купить похожую?в заранее спасибо)))

Tags:

Profile

[info]derzzkaya
Derzzkaya

Latest Month

November 2009
S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     
Powered by LiveJournal.com
Designed by Akiko Kurono