Прочитала есе однієї української письменниці. Жінка ставить перед собою (і перед читачами) купу питань, на які мені б хотілось почути відповідь. Якщо кожен з моїх френдів суб*єктивно відповість хоч на одне з них, я буду щаслива =)
 
1) Чому любов до одного народу перетворюється на ненависть до іншого? Чи це любов тоді, чи гіперкомпенсоване почуття меншовартості?
2) Якби Сталіна любив тато, був би ГУЛАГ?
3) Чому блудного сина люблять більше?
4) Чи можна любити іншого, не люблячи себе? Чи я люблю себе інших? (чи відсутність себе)
5) Чому так тяжко, коли мене люблять менше?
6) Чи краса існує об*єктивно? Чому гепард красивий, а шакал - ні? Чи шакал красивий для шакалихи?
7) Чи тичинка любить пестик?
8) Чи ми закохуємся тільки для розмноження?