Хочу навчитися грати в класичну Мафію. Хто може допомогти?
Влітку жоден виш не грає((

Напередодні свого 19-тиріччя даю урочисту обіцянку: більше ніколи не буду парити мозок коханим людям! Чесне слово. Взаєм потребую того ж.

П.С. Якщо я вам й досі парю мозок - значить, ви не входити до категорії "коханих людей"

Цьогорічний фестиваль зібрав студентів з більш ніж 23 ВНЗ, це – більш ніж 60 команд, 420 учасників.

Три незабутні дні фестивалю «Студентська республіка» було проведено студентами столичних вишів завдяки Головному управлінню у справах сім’ї та молоді КМДА, Київській міській організації Народно-демократичної ліги молоді, Студентській Раді Києва та за підтримки Українського Фонду Миру Людмили Супрун. Свою державу молодь Києва будувала в Парку дружби народів на території «Екстрім парку».
«Головна перевага СР - вміння об*єднати людей різних поглядів, думок в єдине ціле. На цьому фесті всі відчувають себе розкутими, або, як кажуть в народі, «в своїй тарілці…» Плюсів і позитиву цього року було стільки, що можна зарядити цілий мікрорайон,та, на мою думку, три дні гулянь – замало як для дійства такого масштабу», - ділиться своїми емоціями громадянин СР Лебедінський Максим (АМУ)
Під час проведення заходу було побудовано 4 райони : Позитив, Актив, Креатив та Конструктив, де всі громадяни мали змогу організувати власні наметові містечка. Райони, як і в реальному житті, ділились за рівнем престижу. Місце житла впливало на розмір держдопомоги , яку отримували всі безробітні.
Всі зареєстровані учасники фестивалю отримували паспорта громадянина Студентської Республіки, трудові книжки та необхідну кількість місцевих грошей (шар). «Гривні на території СР не мають жодної цінності, - пояснює організатор цьогорічного фестивалю Євгенія Малих, - все можна було придбати лише за шари.»
Бажаючі заробити гроші відкривали власні підприємства, які потім брали участь у конкурсі на кращу економічну структуру. Переможцем в грі стала Чуловська Наталя (Державна академія житлово-комунального господарства), яка відкрила своє шлюбне агентство, де всього за 5 шар закохані пари могли юридично зафіксувати свої стосунки. «Все було мега-круто, - ділиться враженнями від «весілля» Анастасія Мартинчук, - під час церемонії грав хлопець на саксофоні, а на мене наділи фату та вінок. Після закінчення дійства, нам видали дипломи – буде пам*ять на все життя.» Оргкомітет фестивалю вітає Чуловську Наталю з виграшем – путівкою на море в екстрімтабір від КАВА.
Окрім РАГСу, на території СР діяло безліч комерційних підприємств: парк розваг (надувний батут, гірка), тату-салон, кальян-бар. За шари можна було орендувати катамаран, зробити масаж, покататися на конях.

Політична гра на київській республіці була запеклою : нарешті обрали столичного студентського мера – цю відповідальну посаду тепер обійматиме Сперчун Надія (Університет економіки та права «КРОК»).
Окрім головної політичної події – виборів мера та магістрату СтудРеспубліку чекали й інші імпровізовані заходи: мітинг студентів КРОКу «Скажемо «Ні!» сніданку за 2 шари», пограбування Шарового банку, викрадання голови ЦВК.
У вільний від політичних перепитій час, громадяни СтудРеспубліки брали участь в субфестивалях : грали в футбол, волейбол, шахи, плавали на байдарках, блефували в «Мафії».
Переможцями в командному заліку стали :
І місце отримала команда Національного авіаційного університету
ІІ місце вибороли студенту Національного університету харчових технологій
ІІІ місце дісталося представникам Державної академії житлово-комунального господарства та Національного університету біоресурсів і природокористування.
Найкращих спортсменів чекали призи – окуляри Palaroid, телефон, dvd, mp3-плеєр від «МегаМакс»
На території СР діяло і власне інформаційне агентство «Вчасно», що висвітлювало найголовніші події з життя студентської країни. Агентство мало у своєму розпорядженні радіо «Ботанік ФМ», де і транслювалась основна інформація.
Конкурс краси «Перша леді» зібрав увагу близько 250-ти громадян Республіки. Переможниця субфестивалю, студентка КПІ Аліса Коржова в захваті від рівня проведення дійства : «Все було дуже круто, я навіть не очікувала», - розповідає красуня. Найкрасивіші дівчата СР будуть відпочивати на курорті в Шешори, завдяки модельному агентству «Neo»
Для всіх громадян Студентської республіки під час конкурсу «Перша Леді» співали: гурт «Ділемма», співачка Мята, яка, окрім пісень з власного репертуару, разом із глядачами виконала українську народну пісню «Чом ти не прийшов», фіналіст відбіркового туру Євробачення Денис Барканов, переможниця конкурсу «Слов’янський базар» Настя Маркова. Ведучий – неперевершений Тимур Мірошніченко (Перший Національний канал)
Організатори столичної «Студентської республіки – 2009» висловлюють величезну подяку всім, хто брав активну участь у фестивалі і запрошують всіх бажаючих на Всеукраїнську республіку.

Скажіть, будь ласка, що написано у людей з цією чудернацькою професією в дипломах?
Один мій знайомий, на питання, на кого вчиться, гордо відповідав: "Я - колега Сократа". Ну не ідіот?
Чи працюють філософи за професією (окрім викладання)? Якщо ні, то на фіга воно потрібно?

Хлопці-дівчата! Любі френди!
Мені терміново треба розіслати прес-релізи всім українським ЗМІ! В кого є бази контактів засобів масової інформації?
З мене шоколадка =)

Столиця готується до виборів студентського мера!


Цьогорічний мульти-фестиваль "Студентська республіка" у Києві відбудеться у парку «Дружби народів». Саме в цьому мальовничому місці планується проведення ряду субфестивалей, головною метою яких є об'єднання студентської громади в одну-єдину маленьку країну з власними законами, зі своїми органами управління та навіть з ексклюзивною грошовою одиницею.

Головне завдання учасників – вибори київського студентського мера, який згодом представить місто на всеукраїнській Студреспубліці. Але ж не політикою єдиною живуть столичні студенти… Квести, «Мафія», конкурс краси, дискотеки, спортивні ігри – все це чекає тих активістів, які стануть громадянами студентської країни.

Бажаючі мають унікальну можливість на три дні стати професійними журналістами. Зйомки телерепортажів, запис на радіо… Хіба не про це ти мріяв все життя? Тоді негай часу, збирай друзів - і гайда на Студреспубліку!

ВСю цю інформацію, а також анкети учасника, ти можеш знайти на сайті http://www.studrespublika.com (точніше, тут http://vkontakte.ru/away.php?to=http%3A%2F%2Fwww.studrespublika.com%2Fnews%2Ftext_news.php%3Fid%3D1059)

СтудРеспубліка відбудеться 19-21 червня в м. Києві

Під час „Студентської республіки” відбувається кілька студентських і молодіжних фестивалів: інтелектуально-психологічні ігри „Дебати”, „Мафія”, „Квест”, „Брейн-ринг” та інші, єдиний у країні загальнонаціональний конкурс краси серед студенток „Перша леді”, змагання з пляжних видів спорту, велика серія семінарів і тренінгів для активної молоді.
Все це відбувається на фоні моделювання життя в студентській квазі-державі під назвою „Студентська республіка”, яка має всі атрибути справжньої демократичної держави – свої кордони, законодавство, валюту, прапор, гімн, герб, уряд із міністрами, президента, парламент, державний бюджет, партії, партійні списки, громадські організації, ЦВК, газети, телебачення, радіо, тощо. Під час проведення програми у „Студентській республіці” моделюється життя в окремій країні: засідання органів влади з прийняттям рішень, вибори, відбувається грошовий обіг, створюються підприємства.
Основна задача фестивалю полягає в тому, щоб створити умови, які були б максимально наближені до реальності процесу життя окремої, особливої студентської країни (в умовах виборів, передвиборної кампанії, налагодження економічного та соціально-гуманітарного життя в країні).

Реєструйтесь та беріть участь. З тебе - 4 друзів та намет, з нас - найвеселіший в твоєму житті відпочинок

Нарешті я почала займатися масштабним та серйозним проектом! Набридло ж якось це нічого-не-робіння.

СтудРеспубліка - це весело!
Щороку організовуються обласні мультифестивалі, куди з*їжджаються студенти всіх ВИШів для того, аби поспілкуватися одне з одним, провести вихідні в наметовому містечку і, головне, пограти в грандіозні політичні та економічні ігри.

Цього року києвський захід буде проходити 26-28 червня.
Сьогодні офіційно стартує моя організаторська місія - ПР та зв*язки зі ЗМІ.

Потрібні добровольці - активні, позитивні люди, які можуть і хочуть робити шось корисне: придумувати креативні ідеї, втілюючи їх в життя, розробляти дизайн плакатів, домовлятися з пресою.

Для більш лінивих - пропонується відпочинок в колі студентів. Вам варто лише мати чотирьох друзів, намет та бажання веселитися!

Київ. Маршрутка
Жінка №1: Слухай, до якої школи краще віддати дитину? В мене біля будинку є і російськомовна й українськомовна. Тепер от думаю-гадаю. Ти порадиш?
Жінка №2: Ага, намудрила наша влада з цими мовами… Толку з того, що російська тепер друга офіційна? Всі всеодно говорять українською, так податки менші. І вступні іспити в університет, до речі, українською. Так що не ламай голову – віддавай до україномовної.
Водій маршрутки: Хто зайшов – передавайте за проїзд
Жінка №2: Ох… В мене без здачі не буде
Жінка №1: Я за тебе заплачу. В мене тут двадцятка лишилася, якраз за двох без решти.

Населення України в 2020 році буде становити 15 млн. людей. Але, незважаючи на жорсткі цифри, люди залишаться такими, як і були: збиратимуть гроші на купівлю власної квартири, позичатимуть в одне одного гривні до зарплатні, народжуватимуть на виховуватимуть дітей, зрідка дивлячись політичні ток-шоу, які вже й закріпляться як жанр специфічної журналістики.
Країна, на чолі з Президентом Арсенієм Яценюком, житиме спогадами про бездоганне проведення Євро-2012. В ЕС нас так і не візьмуть, та з кожним роком надії на європейське партнерство ростимуть. З року в рік переноситься вступ країни в НАТО – то Росія погрожує війною, то нестабільна політична обстановка України відлякує Альянс.
Почнуться перші кроки українського кінематографу: молоді режисери прагнутимуть екранізовувати не нові «мильні» сценарії, а твори, перевірені часом: «Конотопська відьма», «Кайдашева сім’я», «Катерина».
Шкільні підручники почнуть детально описувати недавні події «Помаранчевої» революції, школярам, на випускних іспитах, буде запропоновано поділитися своїм власним баченням подій 2004 р. зі слів очевидців. Хлопці-дівчата вважатимуть, що їх «прєдкам» нема чого було робити, аніж, начепивши жовто-гарячий прапор, стояти на Майдані. Те, що батьки потрапити в історію – круто, але те, що воно нічим не допомогло – ще раз доведе їх теорію, що всі, хто старший більш, ніж на 5 років – тупі динозаври. А як ще по іншому назвати людей, які тиждень мерзли просто так серед Майдану?

14.00/ Черга в книжковому магазині. Переді мною стоїть хлопець. Питає у продавця:
- У вас єсть кніга по діпломатіі?
- Нема, - відповідають.
- То дайте щось про оружее, - не розгубився юнак.
Не витримавши, я розсміялась. Ситуація здалась мені анекдотичною. На жаль, ніхто крім мене не побачив нічого кумедного в діалозі. Наші люди точно розгубили почуття гумору. А що? Сльози, скорботу нам нав*язують скрізь, навіть в університеті.
«Напишіть статтю так, щоб я плакав», - дає завдання один із викладачів. Навіщо? Людині хочеться пролити відро сліз, перевіряючи роботи 125 студентів? Не краще змусити нас розсмішити його? Аде це завдання набагато складніше.
Мій текст, як я і думала, не прийшовся йому по душі. «Ви не літаєте. Занадто цинічно для вашого юного віку». Може й так, але мене це не скільки не турбує. Мої очі не зволожуються, коли згадую перше кохання. Не плачу, після того, як з кимось посварюся. Не ридаю над улюбленою зубною щіткою, яку зжував собака. Чого і всім раджу.
Завжди думала, що змусити людину філософствувати про сенс життя простіше, ніж змусити посміхатися. І я проти «сльозливих» завдань. В нас і так все дуже фігово. Хочеться ридати? Ввімкніть новини на 1+1. До всього іншого, вважаю, треба додавати позитив.

До речі, всіх з Великодневими святами!

Існує теорія, що всі покоління вважали часи, в яких вони живуть, найстрашнішими. Що гірше вже не буде. Саме через це дата кінця світу називається кожне десятиліття. В дев’яностих – під час сонячного затемнення, на початку нового століття пророкували смерть всьому в новорічну ніч 2000 року, а от тепер «перенесли» на 2012 (і на фіга ми до Євро готуємось?!).
Я – противник такої думки. Вважаю, що мені пощастило народитися саме тут і прожити тихе-мирне життя буз воєн, голоду, Сталіну і тому подібних романтичних речей. Читаючи історію України, я розумію, що на наших землях ніколи не було живого місця, де люди рідко коли щасливі.
От і вчорашній показ «Тараса Бульби» мені це підтвердив.
Коли я дізналась, що знімається фільм по повісті Гоголя, відразу вирішила, що дивитися його треба лише у кінотеатрі «Київська Русь» на великому екрані. Свої плани я втілила в життя, і, на відміну, від українських кінокритиків, дала позитивну оцінку тому, що побачила. Дійсно, «Тарас Бульба» адаптований під Росію (але в нашій країні не знайшлося грошей би навіть на короткометражку на студфестиваль «Барбарис», тому жалітися нічого), режисер трохи недодивився за масовкою, але масштабність подій, тогочасне життя, характер головного героя та його синів передали стовідсотково. Богдан Ступка неперевершений!
Вчора слухала саундрек до фільму у виконанні співачки Максім та гурту російський реперів (чи хто вони там?) : ось це вони трохи загнули. Краще б Меладзе взяли. Співачку, яке весь час співає про трудний возраст та нерозділене кохання я не сприймаю в кліпі на фоні українського козацтва. А репера з шаблями виглядають кумедно. Та це моя думка.

Я люблю и жду весну! Хочу тепла! Люблю солнечный свет. Люблю, когда темнеет позже 20:30.
Люблю зеленую траву. Люблю хорошее настроение людей, которых радует отличная погода! Люблю, когда все оживает, после зимней стужи. Люблю солнечных зайчиков.
_________________

Люди добрі! З 15-ти сторінок френдлєнти, 12-про Хауса. Так не обговорювався жоден серіал! Навіть про Гаррі Поттера балакали менше.
10:00. Іспит. Запізнююсь, підходжу до аудиторії. Чую знайомі імена: Кемерон, Форман. Вітаюсь зі своїми. Намагаюсь дізнатися шось із конспекту, бо ніфіга не готувала. У відповідь чую: "Юль, ми тут про Хауса, а ти зі своїм дурним іспитом". О_о

Почему считается, что от любви до ненависти один шаг? «И грань эта тонка и бла бла бла». Как можно резко возненавидеть? Просто так? Из-за какого-то хамского поступка? Думаю, переход к негативным эмоциям должен занять хоть какое-то время. И все происходит примерно так:
Любовь___дружба (хорошее отношение)____безразличие_____плохое отношение______ненависть
Чтобы добраться до другого конца линии – нужны события, факты, оценка действий.
Золотая середина правила – безразличие, которое обязательно имеет место, а потом превращается либо в хорошее либо в плохое отношение к человеку.

Прочитала есе однієї української письменниці. Жінка ставить перед собою (і перед читачами) купу питань, на які мені б хотілось почути відповідь. Якщо кожен з моїх френдів суб*єктивно відповість хоч на одне з них, я буду щаслива =)
 
1) Чому любов до одного народу перетворюється на ненависть до іншого? Чи це любов тоді, чи гіперкомпенсоване почуття меншовартості?
2) Якби Сталіна любив тато, був би ГУЛАГ?
3) Чому блудного сина люблять більше?
4) Чи можна любити іншого, не люблячи себе? Чи я люблю себе інших? (чи відсутність себе)
5) Чому так тяжко, коли мене люблять менше?
6) Чи краса існує об*єктивно? Чому гепард красивий, а шакал - ні? Чи шакал красивий для шакалихи?
7) Чи тичинка любить пестик?
8) Чи ми закохуємся тільки для розмноження?

Вітальна листівка від ТЕЦ Дарницького та Дніпровського районів:

Точно, так як вони нас зігрівають - то мистецтво. Всі в теплих шкарпетках пересуваються

А ще я знайшла 2 помилки:


В них не працює апостроф? То хоч би зірочку "*" ставили

Шановні жителі Дарницького та Дніпровського районів! Капець нам з такою ТЕЦ!

Після цього вірша мене вигнали з одного літературного форуму, а на другому - додали рейтинг. Мою пошту закидали різноманітними коментарями, словами захвату та лайливими погрозами за неповагу до державних символів.

До речі, я в цьому році піду хоч з кимось на каток? А то: з тим - посварилася, той не катається, та - сесію складає... Люди добрі! Хочу на каток!